100 синонімів до дієслова “говорити”.

1. Мовити
2. Казати
3. Балакати
4. Відати
5. Розмовляти
6. Ректи (урочисто проголошувати)
7. Гутарити (ладно домовлятися)
8. Цвірінькати (лагідно говорити)
9. Тьохкати (розмовляти, як пара соловейків)
10. Лепетати (дитяча мова)
11. Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
12. Прорікати (майбутнє)
13. Цвікати (докоряти)
14. Пащекувати (грубо говорити)
15. Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
16. Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
17. Сокотати (ніжно, солодко говорити)
18. Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
19. Лаяти (сварити)
20. Висловлювати (думку)
21. Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
22. Туркотіти (мило перемовлятися)
23. Цвенькати (мовити іноземною мовою)
24. Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
25. Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
26. Ґерґотати (незрозуміло балакати)
27. Звіщати (добру новину)
28. Балабонити (пустомовити)
29. Верзти (незрозуміло говорити)
30. В’якати (мовити)
31. Жебоніти (мовити ласкаво)
32. Базікати (про пусте)
33. Бельмекати (не розуміючи щось казати)
34. Варнякати (мовити уві сні)
35. Проказувати (напам’ять поезію)
36. Глаголити (говорити)
37. Шепотіти (тихенько мовити)
38. Гаркавити (нечітко вимовляти літеру “Р”)
39. Агакати (мовити часто слово “ага”)
40. Гуморити (мовити смішне)
41. Гарчати (грубо говорити)
42. Ляпати (язиком; говорити)
43. Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
44. Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
45. Воркотати (тихо говорити)
46. Гурити (научати)
47. Бурчати (незадоволено говорити)
48. Цабанити (зневажливими словами докоряти комусь)
49. Квохтати (мама до своїх дітей)
50. Кликати (звертатись до когось)
51. Кпити (висміювати)
52. Напучувати (научати словом)
53. Голосити (голосно плакати, причитаючи)
54. Повідати (історію, бувальщину)
55. Лебедіти (закохано говорити)
56. Розпатякувати (секрети всім)
57. Торохтіти (швидко говорити)
58. Брякати (невдало вставляти слово)
59. Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
60. Патякати (говорити не те і не тим)
61. Бубоніти (глухо мовити)
62. Теревенити (мовити про незначне)
63. Радити (щось добре або зле)
64. Галдіти (розмовляти голосно)
65. Славити (словом)
66. Вуркотіти (говорити ніжно, як голубки)
67. Мимрити (розмовляти з закритим ротом)
68. Розраджувати (втішати словом)
69. Словоблудити (обманювати інших)
70. Скоромовити (говорити скоромовкою)
71. Примовляти (лихо)
72. Переказувати (усно твір у школі, виші; вітання)
73. Нараяти (побажати щось хороше іншим)
74. Торочити (настійно повторювати те ж саме)
75. Благословляти (словом)
76. Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
77. Шпетити (присоромлювати)
78. Розпатякувати (розказувати секрети всім)
79. Підмовляти (налаштовувати на авантюру)
80. Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
81. Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
82. Бубніти (читати вголос)
83. М’ямлити (нечітко мовити)
84. Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
85. Молестувати (дражнити)
86. Лементувати (говорити дуже голосно)
87. Жвиндіти (безперервно дорікати)
88. Гундіти (скиглити, скаржитися)
89. Гримати (голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь)
90. Бовкати (говорити навмання; говорити те, чого не слід)
91. МолОти (надто швидко говорити, верзти нісенітницю)
92. Просторікувати (багато, часто беззмістовно говорити)
93. Теленити (говорити про щось монотонно, набридливо)
94. Горлати (голосно говорити, кричати або співати на все горло)
95. Цідити (говорити неохоче, недбало)
96. Рокотати (говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом)
97. Пискувати (говорити нахабно, грубо)
98. Шваркотіти (говорити незрозуміло)
99. Витійствувати (вправлятися в красномовстві, говорити вишукано)
100. Белебенити (базікати)

Насправді – синонімів до цього слова є значно більше.

Просто о сложном...

Усі діти - різні.

Як вивчити назви відмінків?

Руханка для діток.

Хвалити дитину — необхідно.

☝️Проте варто не обмежуватися одним словом, а роз’яснювати дитині, що конкретно вона зробила добре.

День пам’яті Петра Яцика.

Петро Яцик не належав до пихатих скоробагатьків, що не могли й не можуть скласти собі ціни. Він не «вкладався» у вілли, яхти, автівки, літаки. Та на популяризацію українського слова, думки, культури — Петро Яцик витратив мільйони доларів.

Опинившись після ІІ Світової у Канаді з «сімома долярами в кишені», Петро важко «крутився», аби стати «на ноги». Не цурався жодної роботи, працював у ресторані, мив посуд, збирав цент до цента. І в 1950 році разом з партнерами назбирав на українську книгарню «Арка» в Торонто.

Через два роки відкрив меблевий магазин, а потім заснував будівельну фірму, яка стала справою його життя і принесла йому мільйонні статки.

Не чекаючи на вдячність, Петро Яцик багато зробив для України. Коли в Україні нищилося все українське, він активно підтримував масштабні українські проекти.

Нагадаю, що Петро Яцик був спонсором:

👍Інституту українських студій Гарвардського університету (США);
👍Енциклопедії українознавства;
👍Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертовому університеті (Канада);
👍Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів);
👍Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті;
👍Документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті;
👍Фонду Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні.

Нині набув неабиякої популярності заснований ним у травні 2001 року Міжнародний конкурс знавців української мови. Сьогодні цей Конкурс збирає мільйонні аудиторії й має його ім’я.

Петро Дмитрович Яцик мріяв про сильну і успішну Україну, громадяни якої були б заможними та щасливими. Аби ця мрія українського патріота і мецената здійснилася, сучасні українці, думаю, мають взяти на озброєння засади життєвого шляху цієї справжньої, щирої, самобутньої Людини.

«Правила свідомого пішохода».

Як говорити про час?

🕞 Для позначення конкретної години використовуй порядкові числівники: перша година, о сьомій годині.
🕚 На позначення половини використовуй прийменник на: пів на сьому, о пів на другу.