Чому березень так називається.

Березень, бо береза

Наші пращури-слов’яни називали початок весни березнем, бо цього місяця палили березу у грубках як вугілля. Це було чи не єдине доступне дерево для розпалювання в наших регіонах. Також у цьому місяці, як і зараз, так і багато сторічь тому традиційно починали збирати березовий сік.

У сусідів-білорусів березень так і зветься – Сакавік. Хорвати прозвали його Сушец. Бо у них цього місяця не буває опадів, тож цілий місяць дуже сухо в лісі.

Ще один доказ, що перший весняний місяць асоціювався із березою: назва поєднує в собі два слова – «береза» та «зело» (зелень). Бо саме на початку весни береза починає квітнути.

А як раніше?

Фольклористи роз’яснюють, що березень – дуже нова назва. Вона в нашому лексиконі з’явилася лише у середині ХІХ століття. Якщо вивчати старі фольклорні твори (пісні, перекази, легенди, народні казки), то слово «березень» там не зустрічається. Проте українці часто казали «марець» або «март» – назву, яку зараз використовують росіяни.

Як ще цікаво в народі прозивали березень:

• Каплюжник.
• Крапельник.
• Калюжник.
• Протальник (бо швидко танув сніг та з’являлися перші таловини).
• Зимобор.
• Свистун.
• Свистунець.
• Сонцегрій.
• Весновій.
• Вітроніс.
• Красовик.